«Ой умер старий батько 
І старенькая мати, 
Та нема кому щирої 
Тії радоньки дати. 
Що мені на світі, 
Сироті, робити? 
Чи йти в люде жити, 
Чи дома журитись? 
Ой піду я в гай зелений, 
Посаджу я руту. 
Якщо зійде моя рута, 
Остануся тута, 
Прийде милий в мою хату 
Хазяїнувати. 
А як же ні, то я піду 
Доленьку шукати». 
Посходила тая рута, 
В гаї зеленіє. 
А дівчина-сиротина 
У наймах марніє. 
 
[Друга половина 1848, 
Косарал]
 

Ukrainian internet directory