| Як маю я журитися,
Докучати людям, Піду собі світ за очі — Що буде, те й буде. Найду долю — одружуся, Не найду — втоплюся, Та не продамся нікому, В найми не наймуся. Пішов же я світ за очі, Доля заховалась; А воленьку люде добрі І не торговали, А без торгу закинули В далеку неволю... Щоб не росло таке зілля На нашому полю. [Перша половина 1849, Косарал] |