Make your own free website on Tripod.com
 
Породила мене мати 
У високих у палатах, 
Шовком повила. 
 
У золоті, в оксамиті, 
Мов та квіточка укрита, 
Росла я, росла. 
 
І виросла я на диво: 
Кароока, чорнобрива, 
Білолицяя. 
 
Убогого полюбила, 
Мати заміж не пустила, 
Осталася я 
 
У високих у палатах 
Увесь вік свій дівувати, 
Недоля моя. 
 
Як билина при долині, 
В одинокій самотині 
Старіюся я. 
 
На світ божий не дивлюся, 
Ні до кого не горнуся... 
А матір стару... 
 
Прости мене, моя мати! 
Буду тебе проклинати, 
Поки не умру. 
 
(Друга половина 1848, 
Косарал]
 

Ukrainian internet directory