Огні горять, музика грає, 
Музика плаче, завиває; 
Алмазом добрим, дорогим 
Сіяють очі молодії; 
Витає радость і надія 
В очах веселих; любо їм, 
Очам негрішним, молодим. 
І всі регочуться, сміються, 
І всі танцюють. Тілько я, 
Неначе заклятий, дивлюся 
І нишком плачу, плачу я. 
Чого ж я плачу? Мабуть, шкода, 
Що без пригоди, мов негода, 
Минула молодость моя. 
 
[Перша половина 1850. 
Оренбург|
 

Ukrainian internet directory