Make your own free website on Tripod.com
ІнтерNетрі - Бібліотека - Загублені в Nетрях - Всевідо - Виднокрай - Чорноморський навігатор - Оголошення
 
ПОДВИГИ СЕМЕНА ПАЛІЯ

Про Семена Палія розкажу, що чув від старіших людей. Одного разу цар Петро хотів його визвати до себе. А Семен йому й відповідає:

- Не знайдеться в тебе, царю Петре, такого коня, щоб мене довіз. І1 справді, не знайшлося у царя Петра такого коня, щоб вдержав

Семена. Що робити цареві? Присилає йому колесницю. А Семен знову

відписує цареві:

- Не приїду до тебе, царю, в гості, боюсь, що випаду в дорозі з колесниці.

Мав Семен Палій півтора сажні зросту і важив дванадцять пудів. Жоден кінь його не видержував, тому всі походи провів у колесниці.

Шаблюку мав у сажень довжиною, і важила вона пуд. її робили в кузні прості ковалі по його спеціальному заказу. Шаблюкою тою він розсікав поляків з голови до ніг; розпадалися пани на дві половини, як гнилий гарбуз. Отакий це був чоловік. Вуса в нього були білі, як молоко, і довгі по пояс...

До нашого села Велика Мотовилівка Семен Палій прийшов десь із лівого берега Дніпра. В нашому краю тоді царювали поляки. Палій привів народ -- вони прийшли з косами, вилами, сокирами, а хто і просто з долотом на киї - розбивати панські маєтки.

Перший свій бій Палій мав з мотовилівським паном Руліковським. У пана було триста чоловік придворного війська. З ним він і засів у своєму палаці. Військо було з кріпаків; кожного дня пан видавав на душу по келиху горілки, але людей цим не купив. Коли Семен обложив палац, все військо перекинулося на його сторону.

Далі Палій зайняв сусіднє село Велику Снітинку. І в Мотовилівці, і в Снітинці він роздав селянам панське добро, а маєтки спалив дотла. У Великих Снітинках є куток, що зветься Паліївщина. Це там був його штаб. Потім Семен пішов на Фастів. З Фастова виступив на нього пан Потоцький з двохтисячним військом. Не доходя Фастова, між могилами Переп'ят і Переп'ятиха, Палій зробив на поляків засідку і уночі розбив все військо Потоцького, всі дві тисячі вибив до ноги.

Перед Фастовом польські пани випустили на двобор'я з Семеном одного найдужчого свого вояку на прізвище Колодієвський. Семен став на герць. Замахнувся своєю шаблюкою і розрубав шляхтича напополам, як грушу. Випустили пани ще двох своїх вояків, та з ними Палій вже не захотів битися. Сказав:

- Вони для мене маленькі. Виступаючи на Фастів, Семен співав:

Гей, ходімо, братці-козаченьки,

У Фастів в неділю раненько,

Та надінем вражим поляченькам

Кошулю біленьку...

А після бою у Фастові козаки прославляли Семена ось такою піснею:
Семен Палій у неділю дуже рано По Фастову гуляє,
- До п'ять тисяч польського війська Шабелькою рубає;
Порубані кості панські В ями не ховає - В рови викидає...

У Фастові, як оце й співається в пісні, Семен Палій розбив і вирубав до ноги п'ять тисяч польського війська.

Далі він виступив з козаками на Білу Церкву. В нашому селі є гора Чайка. Коли Семен готувався до походу, в тій горі він викопав глибоку печеру і в ній зробив склад; шлях на Білу Церкву вів повз гору. Один з нащадків Руліковського вже пізніше робив розкопи тої гори, знайшов печеру і в ній багато борошна. Багато було там всяких кісток - і людських і кінських.

Білоцерківський пан Браницький виставив проти Палія дві тисячі свого війська. Під селом Клехівкою можете побачити ще й сьогодні земляні вали. Колись там була кріпость. В цій кріпосгі Палій через зраду загубив дві тисячі свого війська. Зрадила його старшина: перекинулась на бік поляків і показала їм тайний прохід до кріпосгі. Сам Палій був тоді в Сорочому Броді. Але Семен пощитався з панами іншим разом - він вирізав уночі дві тисячі війська Браницького, не загубивши з свого боку жодного козака. Сталося це так. У Браницького служив лакей на ім'я Савка, з селян. Одного разу вночі Савка перебрався до Палія і повідомив його, що військо Браницького перепилося і спить покотом. Семен налетів зненацька, перерізав усе військо, а самого Браницького взяв у полон. Потім у польського короля Яна він узяв за нього величезний викуп - тридцять кіп золотом.

Чого Палій добивався своєю війною? Він хотів дати народу вільне життя, без панів і государів і без їхньої кріпаччини. Він провадив у печерах тайні ради з народом. Він любив дуже простий народ. Розказують старики, що він з своєї кінноти давав людям коней на сівбу. Дуже ненавидів панів. Одного разу він дізнався, що його товариш по війні Хмурий зробив панам якусь-то поблажку, десь-то пощадив якогось пана. Палій вивів його на гору і хотів казнить своєю рукою. Був би зарубав, та оступилися козаки. З того часу гора та й стала називатися Хмурою, або ще Хмурий.

Йти далі на панів від Білої Церкви не пустив Семена Палія гетьман Мазепа. Був це гетьман хитрий, криводушний і сам грабував народ, і продавав його на поталу панам.

Мазепа замислив посадити Палія у в 'язницю. Він запросив його до себе в гості у Київ. Не хотілося Семену їхати до Мазепи, чула його душа недобре. Скликав на нараду свою козачу старшину. Хмурий і Сорока порадили йому Їхати.

Мазепа взяв Палія обманом: тільки-но Семен зійшов на двір, Мазепа звелів його закувати у кайдани.

Розказували старики, коли Семена, закованого у кайдани, вели через Київ, він співав і пританцьовував:

...Горе буде закаблукам, Достанеться й передам.. .

Семена Палія одправили в Сибір.