Make your own free website on Tripod.com
ІнтерNетрі - Бібліотека - Загублені в Nетрях - Всевідо - Виднокрай - Чорноморський навігатор - Оголошення
 
БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Поблизу нашого села (як їхати на Зелене) є могила, що здавна прозивається "Роблена". Переказують старі люди - колись на тій могилі стояла батарея Хмельницького Богдана. Там же таки біля могили й хутір його був.

Одного разу на Богданів хутір налетів пан Чаплинський. А Богдан саме у якомусь воєнному поході перебував. Ну і наробив клятий лях Богданові збитків - хутір його спалив, сина забив, а жінку його, Марину, викрав і повіз до Києва, щоб звінчатися з нею. Но тільки архієрей не насмілився. "Боюсь, - каже, - Богдана. Розбий, - каже, - його до ноги, тоді повінчаю".

Пішов Богдан війною на пана Чаплинського, та, видать, сили в нього було малувато. Розбив його Чаплинський в бою, взяв у полон і посадив у темницю. Но був у Богдана, у Хмельницького, один вірний товариш з руських. Якийсь повар...

Підкопався цей руський чоловік під темницю, визволив Богдана з неволі, дав йому коня: "Тікай!" - каже.

От і вдався тоді Богдан за допомогою до руських.

А потім Марина зрадила його і перекинулася до поляків. Бачать ляхи, що силою не візьмуть Богдана, то захотіли взяти хитрощами.

Підіслали Марину, щоб почастувала його вином. А воно було отруєне. Тільки ж Богдан тж* був не з простих. Умочив він у те вино кусень хліба і кинув собаці; собака і лопнула.

Пам'ятник Хмельницькому в Києві поставили. В'їхав він конем посеред Києва та як замахнувся булавою... Ну от на тому місці, де він стояв, і пам'ятник йому спорудили.