Make your own free website on Tripod.com
ІнтерNетрі - Бібліотека - Загублені в Nетрях - Всевідо - Виднокрай - Чорноморський навігатор - Оголошення
 
ТАТАРСЬКІ БРАНЦІ

Колись-то, ще як Польща панувала, - так татари набігали. Було в'яже людей руками до жертки низку да й жене. От же єсть і гай Перегін.

Так тоді-то раз татарин так нагнав того миру, що й землі важко. Ото ночують вони в степу і говорять: "Чи вже ж між нами нема такого сильного, щоб оцю сирицю порвав, щоб ружже замовив, або що? Подаваймо ми оцю мову по всьому обществу із конця в конець..."

Подали тую мову, один по одному, один по одному. Аж один і каже:

"Я, - каже, - розв'яжу і собі, й вам руки, тільки не видайте мене". "Не бійся, - кажуть, - аби тобі бог помагав".

Ото він став навколішки, стенувея, - сириця так і тріснула.

"Тепер же, - каже, - один одному розв'язуйте руки да забігайте з усіх боків по частинах та й кричіть: "Сюди наші! Сюди наші! Забирай турка! Бий турка!"

Коли так як нароблять крику, - турки не стямились да врозтіч, а наші за ними: побили й порубали, а самі додому вернулись.