Make your own free website on Tripod.com
 
Колись дурною головою 
Я думав: «Горенько зо мною! 
Як доведеться в світі жить? 
Людей і господа хвалить? 
В багні колодою гнилою 
Валятись, старітися, гнить. 
Умерти й сліду не покину гь 
На обікраденій землі... 
О горе! горенько мені! 
І де я в світі заховаюсь? 
Щодень пілати  розпинають, 
Морозять, шкварять на огні!» 
 
21 іюля [1859], 
Черкаси
 

Ukrainian internet directory