Make your own free website on Tripod.com
Іван Франко
В ВАГОНІ

Мов сполохана, без тями,
Так земля з-під моїх ніг
Утіка - стовпи, смереки
Гонять, тільки миг-миг-миг.

Наче полотно простерте
Велетенськая рука
Враз стяга, так лан за ланом,
Сад за садом утіка.

Тільки я стою, та зорі,
Що високо там горять,
Не втікають, мов на доказ,
Що є в світі стійкість, лад.

І сміються вічні зорі,
Іронічно миготять;

«Ми і ти! - неправда? - доказ,
Що є в світі стійкість, лад!»


ІнтерNетрi