Make your own free website on Tripod.com
 
Добро, у кого є господа, 
А в тій господі є сестра 
Чи мати добрая. Добра, 
Добра такого таки зроду 
У мене, правда, не було, 
А так собі якось жилось. 
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . 
І довелось колись мені 
В чужій далекій стороні 
Заплакать, що немає роду, 
Нема пристанища, господи! 
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . 
Ми довго в морі пропадали, 
Прийшли в  Д а р' ю,  на якор стали; 
З   в а т а г и   письма принесли, 
І всі тихенько зачитали. 
А ми з колегою  лягли 
Та щось такеє розмовляли. 
Я думав, де б того добра, 
Письмо чи матір, взять на світі. 
«А в тебе єсть?» — «Жона, і діти, 
І дом, і мати, і сестра! 
А письма нема...» 
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . 
[Друга половина 1848, 
Косарал]
 

Ukrainian internet directory