Леся Українка
Єсть у мене одна
Розпачлива, сумна,
Одинокая зірка ясная;
Сеї ж ночі дарма
Її кличу,— нема!
Я стою у журбі самотная.
І шукаю вгорі
Я тієї зорі:
«Ох, зійди, моя зірко лагідна?»
Але зорі мені
Шлють проміння сумні:
Не шукай її, дівчино бідна!»