Леся Українка
СОСНА

З вітром весняним сосна розмовляла,
Вічно зелена сосна.
Там я ходила і все вислухала,
Що говорила вона.
Ой, не «зеленого шуна» співала
Вічно смутная сосна...
Ні, не «зеленого шума»!
Чулася в гомоні тяжка зимовая дума.

Ранком зимовим діброва мовчала,
Наче замерла сумна,
Тільки рясним верховіттям шептала
Вічно зелена сосна;
Там я ходила і все вислухала,
Що говорила вона,—
Та не веселая дума
Чулася в гомоні того «зеленого шума»!..

[1892]


ІнтерNетрi