На весіллі хтось чарку розбив,—
Молода на посаді сумує,
Молодий смутно чоло схилив,—
Не журіться, то щастя віoщує!

На весіллі музика гучна.
Тож-то шпарко та весело грає!
Ох, я знаю, комусь-то вона
Безталаннеє серденько крає!..

І розбилось від жалю свого
Серце смутне... Чи хто теє чує?
Чи не скаже хто часом того,
Що розбитеє серце віщує?

[1891]